Я кохаю
Ада
Ти танцюєш в темряві кімнати, Закриваеш очі, вигинаєш тіло. Я дивлюсь на тебе зачаровано, Хочу тебе обійняти, хочу оп'яніти. Ти немов вино п'яниш мою свідомість. Смак кохання, смак бажання Я хочу випити до дна. Поринути у прірву, пірнути з головою. Схопити міцно у обійми, Цілувати до нестями. Кожен з нас це відчував, Кожен з нас хотів когось. Хотів кохати, притискати Міцно до грудей своїх. Я кохав її нестямно, обіймав. Не відпускав, але пішла. Вона пішла від мене геть. Я страждаю, я кохаю. Я без неї помираю в темряві кімнати.
2018-08-25 16:07:24
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ада
Дякую
Відповісти
2018-08-26 15:59:21
Подобається
Інші вірші поета
В.М. Кобза Пусті обіцянки, пусті слова Сон в дощ Слова
Інші поети
Anntuanetta
@Anntuanetta
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4946
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2430