Усе пройде...
Коли приходить час мовчання, Лік зупиняється на мить. Лунає сповідь і прощання, І в грудях лоскотно щимить. Та лиш Земля зробила круг, Ми бачим знову Сонця світло. Сьогодні ти-мій ліпший друг, І що гнітило - усе стихло. Та варто Сонечку сховатись... Чи зможеш ти повірить в те? Одразу сповідь обірвалась, Та не журись, усе пройде...
2019-06-28 10:45:42
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Агнія Бурне
@Де Лайт навіяло щось. То тільки не зрозуміла: про кохання, чи про дружбу🤣
Відповісти
2019-06-28 13:13:01
Подобається
Де Лайт
@Агнія Бурне Знаєш, таке більш братерське
Відповісти
2019-06-28 13:24:00
1
Агнія Бурне
@Де Лайт точно. Це більш підходить😉
Відповісти
2019-06-28 13:24:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1778
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093