Усе пройде...
Агнія Бурне
Коли приходить час мовчання, Лік зупиняється на мить. Лунає сповідь і прощання, І в грудях лоскотно щимить. Та лиш Земля зробила круг, Ми бачим знову Сонця світло. Сьогодні ти-мій ліпший друг, І що гнітило - усе стихло. Та варто Сонечку сховатись... Чи зможеш ти повірить в те? Одразу сповідь обірвалась, Та не журись, усе пройде...
2019-06-28 10:45:42
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Агнія Бурне
@Де Лайт навіяло щось. То тільки не зрозуміла: про кохання, чи про дружбу🤣
Відповісти
2019-06-28 13:13:01
Подобається
Де Лайт
@Агнія Бурне Знаєш, таке більш братерське
Відповісти
2019-06-28 13:24:00
1
Агнія Бурне
@Де Лайт точно. Це більш підходить😉
Відповісти
2019-06-28 13:24:51
Подобається
Інші вірші поета
ЖУК ТА БЛОХА Яка краса МЕТЕЛИК Таємничий вечір
Інші поети
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505