PRO
Берніс Кірк
@Bernis_Kirk
Тепер ми тут. Сподіваюсь назавжди
Блог Все
По трохи рухаюсь
Новости, Интересное, Цитаты
6
105
"Читаємо вірші" проект очікує вас
Новости
4
3
140
Переклад тут
Новости, Интересное
10
4
289
Книги Все
Стихи Все
На жаль не сон...
Знаєш, як у серці болить за сьогодні. І думки у ві снах ще блукають. Навіть, коли я далеко від дому, Про війну ніяк не забуваю. Моє місто руйнують кожного дня, Забирають ракети в могилу. Завтра підеш на роботу з рання, Чи повернешся після, ніхто і не зна. У ві снах мені сняться ракети, вибухи. Як втекти намагались, тільки-но вижити. І так для мене цей сон закінчився, Але там, для багатьох — це війна. Це не сон, не фантазія — а дійсність. І сьогодні теж когось не стане. Хто буде наступним? Хто скажи? І чи заслуговають на таку учать усі? Невже малеча в візку та діти Хотіли покинути цей світ? Закриваючи очі, благаєте Бога, Про щастя, здоров'я та війну. Щоб перемогу він дав, щоб все зробити. Та, думаю, він вас і не чув. І я сподіваюсь, що не почує й ніколи, У ваших серцях — тільки-но терори. І радощі смерті на крилах несте, Наче усі хотіли отримати це. Ненавиджу всіх, хто зухвально говорить, Про смерть сміється, робить анекдотом. Це все так огидно. Все це дійсність. На жаль, не сон. Не сон. Як жаль.
2
0
107
Пітьма
На серці так багато болю Не знаю куди мені йти На світло подивлюся знову І повернусь до темноти. Мені здається сил немає Йти по тій дорозі до гори Я бачу фініш, але знаю Що не зможу добігти Я так старалась бути тою, Хто знайде вихід в цій пітьмі Але програла я без бою Сдалась навіть без війни. Хто я, ти скажи мені Чи зможу знов тобі радіти Чи зможу з тобою говорити Дивитись в очі без глибини? Мені здається я програла Не зможу знову підвестись Хотілось би побачить руку На мене ти лиш подивись.
22
19
725
Нащо... оті сльози?
У сердці моїм горить лиш попіл, Там немає білше нічого. Навіщо живу я? Чому я дихаю? Здається просто марную повітря. Де знайти сили? Чом так гірко? Але на лиці лиш посмішка, прикро. Вона наче кам'яне вугілля, Форми ніколи для когось не змінить. Нащо тоді вночі оті сльози? Якщо нікому вони не потрібні? Коли всередині вже нічого немає, Але люди просто так усе це приймають. Скільки терпіти ті випробування, Що на долю мою випали разом? Я так втомилася, хочется плакати, Але стримую себе, ще трохи. Для кого ті сльозі, якщо поряд немає, Тих, кто колись був з тобою разом?
6
0
216