@Citrus_S_M
Когда говоришь гоп — тогда легче перепрыгнуть
Блог Все
Новости
3
45
Новости
7
1
55
Новости
6
90
Книги Все
Стихи Все
Ліса Пад
Від сну вже прокинулись тіні дерев від подиху вітру танцюють примари оживають їх душі в невірі до прикмет, А небо ховає тих силуети за хмари. Є тоненька межа, границя реальності торкається теплим мереживом шкіру, так ласкаво, ніби хтось цілує пальці, а потім все далі й щезає тіло. штовхає у світ переповнений пилом, прозора, тонка і водночас як ширма, і ти вже не ти, а щось інше чи хтось? А може і ти, просто тут ти є справжня. Як наче по плану на Лісу чекають, обійми сталевого джипа, а в ньому, те втрачене марення...життя потойбічне, де мертві жадають подих живої. Посеред пустині й прокинувся лев, сталевий хижак, що пил наминає. Гарчить і десь з грудей глибини, підійметься стовп і вмить під пісок все сховає. застигле містечко, мов неживе, картинка чудес і водночас печалі, і кіптяву з вікон не змиють дощі, а з ревом наблизиться гуркіт металу. І знову прийде з іскрою в душі, З золотавим волоссям, мов та Листопад, та підніме мертвих нарешті з колін. що заклякли, як статуї в вічній дрімоті. *** https://youtu.be/3AoS_7u9eCU
9
0
325
Весна
Небо в блакитних барвах купається, і цілує пухнасті хмаринки, невагомий оксамит коливається наче тихого тону дарунок. Навкруги оживають відтінками пелюстки від довгого сну. Сонце пестить кожну рослину, наче любить лиш тільки одну. Аромат проникає в оселі разом зі співом веселих птахів. Прокидається все, воскресає, Лід і сніг геть забрались з дахів. Де ті скручені гілочки туги? Де скульптури застиглі похмурі? Наче віра вселяється в висохлі душі, як маяк посміхається морякам з суші.
11
2
162
Хочу весны, нормальной
Мне боль в глаза болеет белым, А утро давит на виски, На брови, нос ложиться смело, Иссиня темный тон глубин. Не яркостью своею мрачной, А тяжестью морской воды, Холодной, вовсе не прозрачной, Как зимний вечер до весны. И день, и кофе, тянут остро, Врываясь плотностью побед, А те же ветки, они же - монстры, Бессмертной осенью сильны. Сегодня утро удивило и страшно стало, будто сник... Подвинулся? У деда лысого Муляж, то бишь парик. Узоры очень напугали, Как будто вывернувшись тянут Свои конечности ко мне. Но вмиг прошло все, Страшное видение, и не было бы ничего Лишь доказательством есть клякса, Эскиз, набросок и больше ничего.
9
1
75