Біль
Кажуть виговоритись треба. Кажуть стане проще вже. Але що тоді робити, Як думки не полишають тебе? "Мабуть просто треба жити?" Темні букви, білий фон, Як же влучно, як чіпляє, Той простий... той мудрий текст. Мабуть й справді треба жити. "просто жити", так бува. І старатись не тужити, Бути сильним і стійким. Кажуть, друг - найгірший ворог, Знає він про нас усе.. Та найгірший з ворогів, лиш.. Ти. Сам. Собі. Раниш думкою, не словом, а то гірше у сто крат. Мучаєм, не знаєм жалість... Ми собі й палач, і кат. 2017(1стп)-01.03.2018
2018-01-05 20:25:08
21
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Deina Sirius
очень хорошая мысль) просто прекрасная
Відповісти
2018-02-28 22:42:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1300
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2114