Страждання Батьківщини

Hanna Mad

Священне слово Кобзаря В грудях я тримаю Сподіваюсь - не дарма Я надію маю Прочитавши його твори Й історію пізнавши Що раніше наші гори Спокою не знали Зрозуміло стало Що люд весь український Настраждавсь від лапи пана Але коли звільнивсь він Від важких кайданів Заволала пісня з ходу Українська! Брава! В серденькі народнім Поселилось свято! Довго всі раділи Й щастя берегли! Бо з'явились у них мрії Цілі, теж були Молодь прагла волі Своїй Батьківщині Бо скільки можна Україні Жити в рабстві й на колінах?!

2019-05-15 19:16:20

Інші вірші поета

Сила мрії За Україну Бабусі... Моё не предсказуемое лето

Інші поети

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Siriin

@Siriin

David Laurent

@ledavdebvs

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3637

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5764