Аманда Лайт
@Heavenly_light
Кожен пише своє життя, як книгу...
Блог Все
Прошу простить и отпустить...
Личное, Мысли вслух
15
23
308
Хочу так же!
Новости, Разное, Мысли вслух
8
8
105
#топхалтура
Новости, Разное, Интересное
9
5
92
Стихи Все
Останній вірш
Вже мною пройдений етап від слів до рим. Прийшла сюди я як читач та... менше з тим. Останній вірш сюди пишу... але не суть, Бо на моїй дорозі треба повернуть. Зірвались разом всі думки і в даль пішли, Так "строєм" чітко в два рядки. Ну, як завжди. І на шляху моїм звучить крізь сотні фраз: "Ти не здавайся. Просто йди. Ще крок. Ще раз!" Допоки бардівський вогонь в мені не згас, Я римуватиму не в ритм (навіть, не в час). А на життєвому шляху буває так: За поворотом поворот і новий Знак. Звернуть не можеш, не старайся, аж ніяк, Ти вітру в спину не впирайся. Йди. Навзнак...
16
0
166
Чарівна мандрівка
Для чаю ще часина не настала. Тому сідаю у зручному кріслі, Збираюсь побувати в дивнім місті, Яке ти так цікаво описала. Туди ведуть заплутані дороги Через поля і небезпечні гори, Чарівний ліс, де в небо мандрагори, І ріки, що звертають за пороги. У місті тім живі іще Дракони, Що мрію дружбу з ними я завести, Хоч знаю, буде важко перенести Мені всі правила і їх закони. Злетівши вверх на фантастичних крилах, Промчати з вітром, що руйнує гори, Почути казку, що вода говорить - Це все й не все, щоб я тепер хотіла.
18
21
175
Не хочу...
Я не хочу писати цей вірш. Та він зроджується з-під пальців. Він нагадує те, що більш Схоже на візерунок в п'яльцях. Знову бачиться, мов рядки Чи то хрестиком, чи то гладдю, Що писалися навпаки Завдяки шкільному приладдю. Скільки років минуло. Все ж В'язкі спогади роєм в'ються. Та минулого не вернеш. Тільки кані* зухвало сміються... ------------------ * - Хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку; знищує гризунів.
15
4
152