***
Іван Антонюк
Гаряча кава, Надворі світанок, Запах жасмину Доповнює ранок. Дзвінок телефону. Солова турботи. Біжу у справах. Втомився від роботи. Чергова зустріч - Знову невдала. Порвалася струна. Все дістало... Невідома дорога Манить за собою. Нічним містом - Тихою ходою. Дзвінок у двері. Нікого не має. Ще почекаю, Ніхто не відчиняє. У людному барі Наодинці з собою. Сигарети дим Поглинає з головою. Порожня квартира, Тривожний сон, Дзенькіт будильника Із серцем в унісон. Нове повідомлення, Пропущений дзвінок, Ніч розтала, Роблю наступний крок. Розмиті образи Виповзають із щілин. Вчорашня кава. Перецвів жасмин.
2020-01-02 16:09:27
1
0
Інші вірші поета
До тла Три крапки
Інші поети
١١:١١ .
@loucyrus
B I
@boredintrovert
_White_Fox
@_White_Fox
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5825
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2281