Монолог із другом
Вітер, злива, грім... Холодний погляд свердлить мою потилицю. Проте, я точно знаю, що за спиною лиш Порожній простір. Свіже повітря разом із краплями дощу Вривається через розчинене вікно. Тиша... Нова запальничка видає самі лише іскри. Привіт, старий друже. Я думав, що ти й забув про мене. Твій прихід може свідчити лише про дві речі: Я знову близький до краю, Або цій бурі вдалось зірвати накриття, Під яким ховалася згадка про тебе. Лиш дай прикурити і ми почнемо Наш монолог. Ти знаєш, я не веду перелік днів, Від останньої розмови. Проте, я точно знаю, що з моменту нашої зустрічі Минає 3 річниця. Колись, ми б із посмішкою назвали це Сентементами. Однак, ритм життя не дає мені так говорити. А ти такий, яким я тебе запам'ятав І не кажи, що я лишився тим же. Хоч, мабуть, багато б я віддав, Аби ще раз поглянути на фото. А пам'ятаєш ті слова, що за кермом, Під час останньої поїздки говорив ти? Так знаю я, то був лиш сон, Та не у сні тоді мовляв ти! Життя нас вдарило крилом, Тим самим, на якому вчилися літати. Поганими ми учнями були, Раз не зуміли небо із землею розібрати. А знаєш, час мені іти. Іти без тебе і, врешті-решт, забути. Не хочу бачити і сни, де ти. Зітлій у попелі, Розтань у димі сигарет І забери холодний погляд. Хоча із ним чи без, із тобою і при спеці в 30, Завжди -40. Так ті миті кращими були, Але нізащо туди б не повернувся. І хай лиш зараз бачу, що давно розійшлись шляхи. І буду вірити, що все ж колись зійдуться. Хай ти герой, що закохав у себе смерть І з нею в останньому вальсі закружляли, А я ж не ти, життя моє - це танго, У якому з іншою зійшовся. І хай закохана у тебе смерть, Навік мене любитиме свобода.
2020-01-03 16:32:43
1
0
Похожие стихи
Все
Мечты
Мечтать мы можем дни и ночи, И, растворяясь в забытье, Свершения себе пророчим, Воздвигнув храм своей мечте. Мечты бывают разных типов, И стала мода такова, Что сводится к диванным скрипам Пустых мечтаний голова. Все наши мысли, как в болоте, Погрязли в омуте из снов. Прогресса нет. Живём в дремоте, В кругу бездействия оков. Сорви оковы, пусть и с кожей! Дай смелости своей мечте. Возьми и действуй, жизнь поможет! Ударь по шляпке на гвозде!
67
13
2391
От души
В стихах совсем не важен ритм, Неважно миф или наклонность, Как моё сердце говорит, Так и пишу свою я - скромность! Мой стих прозрачен для мечты, И это видит, кто читает! Ведь, если пишешь не с души - То ты поэт тогда, навряд ли...
94
12
406