Просто слова
JYA
Тьма Сидячи і згадуючи минуле Зазирнути у своє життя Не просто Но наважуюся я. *** Біль яка заставила жити Ситуації які надали сили. Ніч . День . Ніч. День . І я уже не та! Була мала , не мала сили Мріяла про те як жити. Про принців, про поцілунки та про любов! Та бля, яка вона? *** Що сили намагалась живить. Ситуацій , яких уже не змінить Темно, чорно , болісно Було... Я вижила і я змінилась Я стала сильною в житі. Моє життя неначе казка - тепер про реальність не може йти . Мої вірші це просто злива! Слова які ідуть то від душі... Чиєїсь то душі. ***
2019-03-06 19:44:19
2
0
Інші вірші поета
Сі йо сі Від душі Крик до подруги
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9541
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6016