SINTONIA EM "IDÉIAS CONSPIRATÓRIAS" PARTE #05

João Ninguém

- De nada, se emancipa Do que lá vem se conecta, O inesperado não se conhece, O incrível não se espera. A felicidade te espera, O amor te aguarda E a tristeza se vai Com as areias do deserto. - O que queremos inspiração para ter,cpara si vi pra ser o cara que faz o que promete, que vivi o que quer e faz o que promete. - Me deixa voar entre as estrelas, descansar no sol. E matar minha cede no deserto. Ser quem eu vim pra ser, Sem fugir disso, Apenas me dói algumas coisas lá de trás, mas ainda me adoto pra coisas boas no presente. WM 30.07.18

2018-07-30 23:54:26

Інші вірші поета

Rancor e Fé 6:22 PM DROGA DE VIDA Determinação

Інші поети

Орест Тихий

@orest_tykhyi

Papillon -

@nur_44

Remezan Mametgurbanow

@remezan_mametgurbanow

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12885

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2788