Що ж ти робиш, Джорді?)
Не знаю, що зі мною сталось... Можливо, просто закохалась. Але, здається, дещо більше, І чим дальше, тим все гірше... Чим глибше в тебе я пірнаю, Тим більше я себе втрачаю. Дихати стає все важче, Це все піде не на краще... Все тепліше стає в грудях, Розчаровуюсь я в людях... Лиш тебе сильніш люблю, Й скоро, мабуть, вже згорю. 2.09.2018
2018-09-13 18:05:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3209
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2557