< 10 >
Sara_ Army7
إنهيار ؟!..هذا ما كان علي تسمية نفسي به.. فهي إنهارت و تداعت مرارا و تكرارا إلى أن سقطت تلحقها دمعة يتيمة تواسيها.. و لا مواسي لأحزاني.. صدع ؟!..هذا ما كان علي تسمية قلبي به فهو تعب و تحمل مرارا و تكرارا إلى أن كسر.. تلحقه قطرات دم...كان نزيف قلبي.. و لا مواسي لأحزاني.. كذب ؟!..هذا ما كان علي تسمية إبتسامتي به فهي إبتسمت بقهر مرارا و تكرارا إلى أن لم تستطيع إكمال كذبها سقطت تحل محلها العبوس الذي كتب على وجداني.. و لا مواسي لأحزاني.. أما آن الأوان كي تطبقوا العدل و توزعوا الأحزان بالتساوي فأنا أشعر بأن الحزن إتخذ من قلبي ملجأ و تربع على عرشه السامي.. ... شيء كتبته في بداية مسيرتي لذا لا تلوموني 🌝💔 🌷SYA🌷
2020-10-04 21:50:23
9
45
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (45)
Ghadeer_29
@Sara_ Army7 أوس الجندي بطل رواية ذئاب لا تغفر اله منزل بالمعادي🌚☺ بتتافه 🌚☺
Відповісти
2020-10-05 10:36:21
2
Sara_ Army7
@Ghadeer_29 لا بأس هذا عالم التفاهة 🌝💔
Відповісти
2020-10-05 10:36:52
3
Ghadeer_29
@Sara_ Army7 ☺🌚😂
Відповісти
2020-10-05 10:37:27
2
Інші вірші поета
< 13 > < 16 > < 8 > < 20 >
Інші поети
kataiss
@kataiss
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4844
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1683