28.12
Одного разу я зустрів, Оту дівчиноньку одну, Що стривожила серденько, Стрілою проколовши легенько. Своєю красотою чарувала, Красномовністю вражала, У серце моє запала, І спокою тепер не давала, Без неї й дня прожить не можу, Тому щодня у коледж ходжу, Все стараюсь , всім я годжу, Бо сподобатись я сильно хочу! Присвячено @freeroute
2019-01-01 21:11:41
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3121
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5035