Під руку взяти
Божевільний
Я бачу, як хочуть мене під руку взяти, повести шляхом кращим, зробити найкращим. Вони ж мудріші : здатні щось про життя сказати, а не я, я ж дитина...Нічого не можу знати. І весь час, весь час мені дають допомоги руку - Гей, агов, я ж якось все таки сюди дійшов! І якось не впав, в калюжу не став, не заблукав. Я тут - це може значить, що я дорогу знайшов? "Ну молодець, але тепер слухай уважно, ці поради, як свої п'ять пальців, запам'ятай..." Де ж ви були, коли мені було так важко і страшно? Де були ваші поради, коли благав себе :"Вставай!"? І лише зараз, лише зараз, як прийшов час для нового великого кроку, ти будеш розказувати, як краще жити раз-у-раз?! Ти будеш казати :" Краще видно з боку"?!
2019-08-21 21:50:31
3
0
Інші вірші поета
Дверей так багато відкритих... Не готовий Не можу осторонь стояти... Думки
Інші поети
7Bloody
@7Bloody
MixMax M
@MixMax_M
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3616
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4693