Блог
Всі
Моє особисте лицемірство
Думки вголос, Різне, Особисте
Моє особисте лицемірство. Що ж, якщо ми вже почали розмовляти про лицемірство, то я розповім і про своє. Згадаємо події 2014 року. Особливо глибоко копати не будемо, але виділимо деякий аспект — почалася справжня ВІЙНА. Не просто терористичний напад, не просто бойові дії, а справжня війна... Нажаль, тоді я не задумувався про події 2014 року як про початок війни, я думав, що «моя хата скраю - нічого не знаю» і це найганебніше для мене. Я був не правий. Хоч я тоді і був ще дитиною, але коли я запитував у дорослих, то мені нічого конкретного не казали: «кацапи що тут скажеш». Для мене тоді цей термін не зовсім був зрозумілий. Так от, війна, яка йде зараз, була названа мною війною тільки після 24, і це сумно і ганебно. Так як люди, які перенесли на собі жахи війни 2014 року і далі, такі ж люди як я і ви, ті хто це читаєте. Мені соромно за те, що я нічого не робив увесь цей час, до початку повномасштабного вторгнення, соромно, що я нічого не змінив, соромно, що коли у мене питали:«у вас , в Україні йде війна?», я відповідав:«ні це десь там, далеко», соромно, що я не шукав інформацію, не розбирався у питанні самотужки. Соромно, каюсь. Хоч я й не вважаю себе патріотом, та я вважаю себе людиною, тому мені соромно, тому прошу пробачення у всіх людей, які постраждали через мою бездіяльність. Хтось скаже:«і що б ти міг один зробити???», і буде повністю правий, один я не здатен ні на що, але якщо б я приєднався до такої ж групи не байдужих людей, то можливо б ця група щось і змогла б вдіяти. Може не група, може ціла Україна, може б і змогла б, якщо не зупинити війну, то хоча б змінити її вектор чи час, чи кращу підготовку. Можливо вмерло б менше людей, саме людей. Хоч на одного, чи на сто, чи на тисячу... Без різниці, все одно менше. Саме тому я лицемір, саме тому мені соромно. Як завжди всім миру ☮️. Не будьте лицемірами, будьте справжніми
4
71
Лицемірство Українців
Думки вголос, Різне, Особисте
Лицемірство, лицемірство і ще сто разів лицемірство!!! Урок історії України від не історика. Україна стала незалежною коли? В 1991 році. Вірно? Вірно. Коли більшість людей почали переходити на Укр. мову? В 1991. Ні, не вірно, в 2022 році, коли Росія віроломно напала на Україну(Начебто ніхто не уявляв і не міг уявити що це станеться). Аж зараз. Навіть не в 2014... Я нікому не забороняю переходити на Укр. мову. З точки зору патріотичності все вірно. Але НЕ ЗМУШУЙТЕ людей яким не обов'язково переходити на Укр. мову, на неї переходити це повинен бути свідомий вибір, переходити чи ні. Зрозуміло ,що ТВ, сфера послуг, політика та освіта повинні перейти виключно на Українську. Але робити з Suorgebook виключно Українську платформу це лицемірство, бо дуже тривалий час(не знаю чи з самого початку існування програми) додаток був російською мовою. Люди, задумайтесь, якщо когось змусила війна перейти на Укр мову і тільки вона, то що це як не лицемірство. Зрозумійте правильно, я ніхто, і розробники мають право робити так як їм заманеться, я нікого не закликаю ні до чого окрім як подумати над моїми словами. Усім миру ☮️
Потрібна допомога, Питання
Увавга!!!
Хочу написати ліро-епічний твір. Якщо у когось є якісь поради, то пишіть в лс або в коментарі. Буду вдячний😉
7
201
Книги
Всі
Вірші
Всі
Бридко
Серце тягарем тягне до низу
До бридкого, липучого слизу
Кричати не можу, та вже й не хочу
На що погляну — зурочу,
Чого торкнусь — зіпсую
Я не смерть, і не огидне зло
Мене турбує так багато чого —
Жахливай війна, бридкий культ нації
Власна душа, прояв власної прокрастинації.
Але ж я все розумію не так
Кожен говорить мені, що я простак,
Що не розумію речей, які всім відомі
Що бабка — комаха, що люди людям — знайомі
Моя думка жахливо мізерно мала,
Нікчемно й не чемно не права
Безумно безбожна, і боже дурна.
Серед інших великих дум
З мого боку вчиняється глум.
Я завжди знаю що краще, що ні
Але чому ж роблю як гірше собі?
Прислухаючись до стрикотання комах,
Я прислухаюсь до дивних порад,
Які сенсують таке: «не роби того,
А роби отак і не запитуй «чому і чого?»
Ми знаємо те що ти відчуваєш,
Ми бачили те, в чому ти зло вбачаєш.
Повір, це не зло, це так здається —
Добра воля карається,
Зла робить сильнішим
А випробування ситішим.
В світі все не так однозначно
Ти маєш робити все — багатозадачно»
Та біда лише в тому, що порадники,
Не знаючи того, перейшли в зрадники.
Тим, що поради насправді не діють,
А вдаване добро і зло в попелищі тліють,
Що насправді ніхто не бачить того що бачиш ти.
Й ніхто не проходить те, що тобі довелося пройти,
Що насправді все ясно, ніхто ніким не здається,
Що все є тим чим на справді являється,
Але треба уважно, не відволікаючись, дивитись.
Зрада за зрадою — зневірилось серце
Та в решті-решт пробило реберце.
Очі не блищать, руки безнадійно висять,
Губи не просять, ноги не носять.
Лиш думки рясним дощем в голові моросять ...
3
0
82
Пів години
Дорослій людині — дорослі думки.
Не смійся, не плач, сиди мовчки.
Такі безглузді, ці твої щирі емоції.
Шукай себе, шукай роботу.
Роби за трьох, і помри від поту.
Не спи, не спи, не спиняйся.
Біжи, біжи, та не ображайся.
У твоїй голові замер весь світ...
Стримуйся, стримуйся, стрибай у вільний політ.
Я знаю людей, знаю що бачу,
А бачу я маски, бачу живу віддачу,
Бачу й порожнечу де живе невдача
Де мертвий біль їсть нездійснені мрії,
Де люди закриваються до останньої театральної дії.
7
2
210
Роздумки благуватого про війну
Ця війна...
Війна...
Бескінечна, жахлива, дурна...
Вона була, є і буде у наших серцях
На руках, в голові, на вустах, у вісні.
Хто винен не знаю, мабуть, усі,
Я не антигерой, але й не месія
Все що я маю, це вугілля і стіни
Те що я говорю, до вас так і не дійде
Я німий, як смерть і руїни, як Берлін, Москва і Україна
Є безліч причин, щоб бажать мені смерті
Я не такий..., слова відверті
Я не за мир, а за позбавлення смерті
Позбавлення вбивств
Позбавлення влади, бездарних управлінств
Поки існує жага, буде і війна
«Моя мила не плач, я вірю вони зазнають невдач»
Хто вони? Люди чи не люди?
Вони мали домівку, там де лани,
Болота, кручі, сараї та хати
Мали дітей, дружин та батьків
А зараз вони, в пакетах, в землі...
У могилах, напівсвяті, безіменні й іменні.
По той бік окопів і блокпостів.
Люди такі ж як і ви.
Ви герої убивці, воїни цієї війни
Віддаєте життя за клаптик землі
Забираєте життя за спокій і долі
За дітей, за дорослих, за багатих і бідних ...
Ця війна...
Війна, війна...
Вона почалася ще тоді
Коли мене і вас і ваших прадідів не було на цій землі
Коли людина вперше винайшла зброю — убила
Вона вічна, незламна, єдина
Поки є ти, поки є я, поки є людина.
Буде війна...
Бажати смерті миру
Бажати вмерти за країну
Бажати вбити людину...
Бажати мирним смерті
Бажати смиренним вирватись нарешті.
Бажати страждати, бо страждаєш ти...
Не бачити себе у дзеркалі
А бачити віддзеркалені Образи в імлі
Війна, війна і страх
Бий, біжи або стій.Безкінечний жах...
Я не пацифіст, не націоналіст, не гуманіст і не інший -іст
Я мисляча людина, що бачить безглуздість
У всьому і в нічого
Я не люблю свою країну
Як і будь-яку іншу
Але люблю нашу мову, якою пишу
Та ще й не одну, ще й чужу
Мені не знайома культура відміни
Я від неї блюю і на неї накладаю «міни»
Ви ведені, ви ілюзорно праві
Як прозоро біла роса, на ранковій траві.
А я безумний юнак
Якого забудуть за просто так
Або згадають, як невідомого поета не правди, не бездушності, але сенсу та банальної людяності.
P.S.
Знаю, що зараз усім дуже важко, як тим хто на війні, так і тим хто знаходиться в відносній безпеці. Цей вірш не для розпалювання ворожнечі, не для скандалів і сперечань. Він для того, щоб викликати у вас співчуття, якщо хоча б не до людей які загинули(з обох сторін), а до людей які ще живі, які хочуть жити... Я не сподіваюсь, що ви мене зрозумієте, але задумайтесь. Бажати смерті людям це гріх чи ні? Вбивати? Безумонов, є люди, гірші за диявола, але вони повинні понести покарання співрозмірне їхнім злочинам. Бажати мирним людям (навіть росіянам)смерті це те ж, що бути тим хто вбиває мирних людей. Далеко не всі росіяни хотіли цієї війни, далеко не всі з них розуміють що роблять чи чого не роблять. Та я знаю, що багато з них бояться, бояться втратити щось, що їм дороге, щось таке ж рівноцінно дороге що дороге і вам. Ті ж люди які довірилися Путіну, або такі ж психічно хворі як і він, або дуже сильно залежні від чогось, наркотики, алкоголь, гроші, будь-що. А психічно хворих чи залежних не вбивають у цивілізованому світі, їх просто ізолюють, або лікують. Я знаю, що мої думки не популярні у сучасних реаліях, але хоч спробуйте подумати про це, не зважаючи на те що ваша думка відрізняється від моєї. Усім миру ☮️. Квіти кращі ніж кулі!
6
0
194
