Він покохав демона...
Liv
Він покохав демона, Що кричав йому: "Я не свята!" Він заплющував очі і тихо сміявся, "Моя рідненька рогата Сатана" Він кохав її ніби щиро й тендітно, Оберігав тихо, так непомітно. Вона сварилася, проганяла, Він ж обіймав і вона ридала. "Янголе мій, я благаю..." "Чортику мій, обіцяю." І щойно повірила демониця герою, Він зрівняв її царство з земльою...
2023-12-19 22:19:04
4
0
Інші вірші поета
... Як же все це вже буденно. У танку́. Він зламає їхні життя...
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8930
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11413