Кіллери

Лія Антонова

Давай станцюємо танго, Адже ми професійні кіллери. Тебе кохати не варто, Тебе не приваблюють діллери. Це проста операція, Ми граємо правдиво. Твоя була рація, Адже це зовсім не диво. Ти моя пантера, На яку я полюю, Ти моя Венера, Яку я малюю. Ми з тобою не просто партнери, Нам не важливі манери. Правила створені не для нас, Давай не будем гаяти час.

2019-04-29 20:02:43

31

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лія Антонова

@Ria 🤦 спасибо, я бы и не заметила 😂

Відповісти

2019-04-29 20:52:19

1

Ria

@Лія Антонова 🤗✨

Відповісти

2019-04-29 20:59:29

Подобається

Лія Антонова

@Владислав Безлюдний спасибо. Вот я так думала, но нет же, проверить в интернете нельзя 😅

Відповісти

2019-05-01 21:32:26

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1836

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2201