Кіллери

Лія Антонова

Давай станцюємо танго, Адже ми професійні кіллери. Тебе кохати не варто, Тебе не приваблюють діллери. Це проста операція, Ми граємо правдиво. Твоя була рація, Адже це зовсім не диво. Ти моя пантера, На яку я полюю, Ти моя Венера, Яку я малюю. Ми з тобою не просто партнери, Нам не важливі манери. Правила створені не для нас, Давай не будем гаяти час.

2019-04-29 20:02:43

31

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лія Антонова

@Ria 🤦 спасибо, я бы и не заметила 😂

Відповісти

2019-04-29 20:52:19

1

Ria

@Лія Антонова 🤗✨

Відповісти

2019-04-29 20:59:29

Подобається

Лія Антонова

@Владислав Безлюдний спасибо. Вот я так думала, но нет же, проверить в интернете нельзя 😅

Відповісти

2019-05-01 21:32:26

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5533

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2246