Світанок
Літературна Фортеця
Ніч, хоча вже ні, Є сонце Воно ось-ось прокинулось від сну Величезні вежі електромереж Потріскують від вологості минулого дощу. А я все сплю. Це звичайна вулиця, Але вона незвична. Кожен черговий світанок вона якась нова. А я постійно сплю у ці прекрасні миті. А я все сплю, і сонце спати мені заважа Завдання останнього дня виконав @Magistr_Honna
2023-09-04 09:21:54
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Кожна мить неповторна - це правда 🙏 ☀️
Відповісти
2023-09-05 07:19:49
1
Інші вірші поета
Філософія серця Про все . Ресторан
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Angel Angel
@arayhel
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13086
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5586