Сонце повільно сходило над невеликим і тихим містечком під назвою Модтіс. У цьому затишному куточку, де вулиці зазвичай були порожні, лише час від часу порушуючи тишу співом птахів, жила Елісон Джеймс. Вона була звичайною школяркою, захоплювалася містикою і мріяла про майбутню кар'єру знаменитої письменниці.
Елісон виглядала як типова американська підліткова дівчина: довге русяве волосся, світла шкіра, яскраві блакитні очі. Вона віддавала перевагу простому одягу, цінуючи комфорт і практичність. У своєму затишному будиночку вона жила з батьками і молодшим братом. Її батько, серйозний і працьовитий, займав високу посаду в великій компанії, а мати, відкрита і добра, працювала в місцевій школі і робила все можливе, щоб виховати в Елісон та її браті хороші моральні цінності.
Цей день не надто сильно відрізнявся від усіх інших — була субота. Пробудившись від променів сонця, які проникали крізь штори, Елісон трохи поворухнулася в ліжку і щось пробурмотіла. З глибоким зітханням вона нарешті відкрила очі і піднялася з ліжка. Витягнувшись і потягнувшись, щоб розігнати останні залишки сну, Елісон відкрила вікно, і прохолодне ранкове повітря наповнило її легені свіжістю. Вдалині, за околицею міста, тихо колихалася річка, відбиваючи промені висхідного сонця. Вона швидко впоралася з ранковими ритуалами, звично випивши чашку гарячого чаю і з'ївши бутерброд, який мама залишила на столі. Елісон з захопленням занурювалася в думки про прийдешній день. У її голові почали збиратися думки про те, як провести день — можливо, присвятити його читанню книги? Вчора вона випадково натрапила на старовинну книгу в бібліотеці, де описувалися дивні явища, що відбувалися в Модтісі сто років тому. Було невідомо, чи заснована ця книга на реальних подіях, чи це просто казки, але Елісон мала намір розібратися в цьому. Захоплена думкою про пригоди та загадки, приховані в сторінках старого тому, Елісон з нетерпінням чекала, щоб зануритися в світ містичних подій. Вона знала, що ця книга могла відкрити перед нею неймовірні таємниці минулого і містики.
Елісон з нетерпінням потягнулася до свого рюкзака, де вчора сховала знахідку з бібліотеки — старовинну книгу з потерті сторінки. Вона акуратно витягла книгу і поклала її на стіл. Вона почала читати, занурюючись в історію.
Виявилося, що сто років тому в Модтісі жила сім'я, яка володіла таємничим дзеркалом, яке нібито мало здатність показувати майбутнє і минуле. Однак з цим дзеркалом були пов'язані похмурі події — люди, що дивилися в нього, починали бачити кошмари, і деякі з них безслідно зникали.
Елісон помітила, що з книги випала старовинна фотографія. Вона підняла її і уважно розглянула. На фото була зображена сім'я — чоловік, жінка і маленька дівчинка, які стояли перед великим дзеркалом. Елісон відчула, як всередині неї зароджується бажання дізнатися більше про цю сім'ю та їхню долю. Щось у цих обличчях здавалося їй знайомим, ніби вона вже бачила їх раніше. Її думки перервав дзвінок телефону — це була її найкраща подруга, Сара.
— Елі, привіт! Хочеш сьогодні зустрітися? Може, підемо в парк чи в кафе? — запропонувала Сара.
Елісон, поглянувши на книгу, швидко прийняла рішення:
— Слухай, Сара, у мене є ідея краще. Приходь до мене, я покажу тобі дещо цікаве!
Сара, відчувши збудження в голосі подруги, погодилася і пообіцяла прийти за півгодини. Елісон, прибравши фотографію назад у книгу, з нетерпінням чекала зустрічі з Сарою.