Moment with bts: 2
زقزق
كنتِ في الشركة وحدك لوقت متأخر ولكن أثناء رحيلك وجدتي غرفة تدريب بانقتان مفتوحة والإضاءة تعمل استغليتب الفرصة وقمتي بتشغيل اغنيه 'جو جو' والرقص بقوة ولكن فجأة لاحظتي في المرأه بانقتان عند الباب مصدمون بأفواه مفتوحه تايهيونغ: يا رفاق هل رقصتنا تشبه الدجاج المحروق..؟ __________ ما هي ردة فعلك
2018-08-21 20:16:09
38
59
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (59)
Min Yurime
هامثل انى مش محرجة واشدهم يرقصو معايا😂😂😂😂
Відповісти
2018-08-28 03:51:18
Подобається
MS CHOKLEET KAKAO
تشبهك ياكلب تشبهك
Відповісти
2018-09-02 21:38:12
Подобається
Ричард Вильс
I don't understand how to respond to this verse
Відповісти
2019-04-07 11:52:44
Подобається
Інші вірші поета
Moment with KSJ:2 Moment with MYG:2 Moment with JHS:2 Moment with JJK: 1
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4535
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12157