Будь ласка не забудь, що кохала я

Пані Медіація

Не хочу я вже чуть твої пусті слова До всіх твоїх розмов мені вже діл нема Я закохалась швидко А розлюбила в мить У цю тяжку погоду мене не зупинить Я дихать вже не можу Час для мене стік Здається... тільки в жовтні я зрозуміла це Не повторю я більш ніколи - наш серпень і це все Ти казав, що любиш, Мріяв про кота Говорив, що доля буде в нас легка Говорив про якір, вів наш корабель Дякую за жарти і цей легкий коктейль змішаних емоцій і смішних скрінів Не буду я вже плакать і говорить про це Який же ти хороший Звісно сумно те, що ми зустрілись зараз, А не через рік Я була б готова Ти б мене зберіг Якщо буду треба, прошу не пиши Закривай потреби іншими людьми Втіль в життя все, що ти так хотів Вибач ти за те, що мене зустрів

2023-10-06 23:37:16

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12301

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3979