Прохладно на речном причале
Андрій Лаврик
Прохладно на речном причале. Клубится над водой туман. Глядит на мир в немой печали Луны бескровный истукан. Ты в моей куртке - как младенец – Укуталась до самых пят. Дымишь оттуда – прям индеец В вигваме. Слышен гул цикад. Чего им петь в ночной прохладе? Концерт прощальный для двоих. Я умер бы мгновенья ради У ног божественных твоих. Есть полбутылки арманьяка, Её осушим из горла. Как хищно под покровом мрака Отбрасывают стыд тела.
2023-02-08 20:57:07
1
0
Інші вірші поета
СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ БЫЛ ДЕКАБРЬ, ЗАМЕРЗАЛИ РЕКИ НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО ПРИКЛЮЧЕНИЯ ПРОСВЕТЛЕНЦА
Інші поети
Maria
@ledy_de_mary
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5005
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5549