Прохладно на речном причале
Андрій Лаврик
Прохладно на речном причале. Клубится над водой туман. Глядит на мир в немой печали Луны бескровный истукан. Ты в моей куртке - как младенец – Укуталась до самых пят. Дымишь оттуда – прям индеец В вигваме. Слышен гул цикад. Чего им петь в ночной прохладе? Концерт прощальный для двоих. Я умер бы мгновенья ради У ног божественных твоих. Есть полбутылки арманьяка, Её осушим из горла. Как хищно под покровом мрака Отбрасывают стыд тела.
2023-02-08 20:57:07
1
0
Інші вірші поета
НЕОТПРАВЛЕННОЕ ПРОЩАЛЬНОЕ ПИСЬМО ЖУРБА ОСIННЯ - НЕМОВ ДЕЛIРIЙ ПЯТНИЦА ЖАЛКО, ЧТО ЭТОТ ВЕЧЕР ...
Інші поети
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2934
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4930