Прохладно на речном причале
Андрій Лаврик
Прохладно на речном причале. Клубится над водой туман. Глядит на мир в немой печали Луны бескровный истукан. Ты в моей куртке - как младенец – Укуталась до самых пят. Дымишь оттуда – прям индеец В вигваме. Слышен гул цикад. Чего им петь в ночной прохладе? Концерт прощальный для двоих. Я умер бы мгновенья ради У ног божественных твоих. Есть полбутылки арманьяка, Её осушим из горла. Как хищно под покровом мрака Отбрасывают стыд тела.
2023-02-08 20:57:07
1
0
Інші вірші поета
ВОНА IДЕАЛЬНА, МОВ ВАЛЬСИ ШОПЕНА Пауза ВИБАЧ, МИЛА Я іду від тебе
Інші поети
Natali
@Natali_Nata
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3611
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8017