Прохладно на речном причале

Андрій Лаврик

Прохладно на речном причале. Клубится над водой туман. Глядит на мир в немой печали Луны бескровный истукан. Ты в моей куртке - как младенец – Укуталась до самых пят. Дымишь оттуда – прям индеец В вигваме. Слышен гул цикад. Чего им петь в ночной прохладе? Концерт прощальный для двоих. Я умер бы мгновенья ради У ног божественных твоих. Есть полбутылки арманьяка, Её осушим из горла. Как хищно под покровом мрака Отбрасывают стыд тела.

2023-02-08 20:57:07

Інші вірші поета

СЧАСТЬЕИМИТАТОРЫ Вьюга путникам шепчет угрозы CHOPIN НИ МЕРЛИН, НИ МАРЛЕН, НИКАКАЯ ИЗ СВЕТСКИХ ЛЬВИЦ

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

Molly Walker

@mollywalker228

Рада

@Rada_

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

4209

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2090