УТРО ПОСЛЕ ГРОЗЫ
Андрій Лаврик
Гром отхрипел гортанным криком бури, Гроза гремучая грассировала зря. Рассвет. И горизонт в тигровой шкуре – На чёрном небе красная заря. Сверкали молнии – как в старых битвах сабли, А вот теперь весь мир – сплошной погост. И тишина. Сплошная тишина, блин! Как в дальнем космосе - в глуши погибших звёзд.
2023-02-09 16:03:35
1
0
Інші вірші поета
Тремтять останні сонця промені MON IMPOSSIBLE AMOUR (МОЯ НЕВОЗМОЖНАЯ ЛЮБОВЬ) ПРИКЛЮЧЕНИЯ ПРОСВЕТЛЕНЦА Если хочется верить
Інші поети
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2265
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1993