خيانة

Sweety Marshmallow

انا اعلم اليوم دعني هناك الأخير انت لا تمانع من السهل العيش قلبي هو الغش اليوم عيني رأت اكاذيبك اليوم ماذا يحب الشخص وماذا ؟ سوف تصل التسميات التي تعد بذلك الدار أحب أن أومن بالحب ماهو الحب أم الحب؟ الخراب من سيجيب اذا كنت تحب ما تحب هذه الليلة جرس اذا كانت مشغولة ،ثم الخدمة ثم الآلاف من الأفكار يبدو الأمر كما لو أن الليل قبل الفجر قد انتهى القرن ولكن سوف تفعل الصبر قلبي هو الغش اليوم عيني رأت اكاذيبك اليوم أعلم انك ستغادر اليوم من بعدي هناك لا يمكنك العيش بدونها سهلة لن تخسر وقال انه لن أعود اليوم لا تناسب ذهني لا تحبني الآن؟ ألقوا في الصباح آلاف الآلام ليل الدم في قلب العسل ثم قام بعدد من الرقم المخفي سماها فتاة الو ما الأمر مع ليلة النكون؟ ماهي المشكلة مع من يسأل إجابة هذا ما يسمونه خيانة هذا لم يكن كل شيء هذا هو السبب في أنني أفكر في الليل والنهار لم أستطع العثور عليه الفرق هو أنني مثلك تماما لا استطيع ان افتقد انا آسف انا آسف وقال انه لن أعود اليوم لا تناسب ذهني لا تحبني الآن؟

2018-09-08 21:34:03

14

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

نـُونِه

ما كان عليك الوثوق بها جيداً.

Відповісти

2018-09-09 02:27:22

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5490

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12065