Я тобі признаюсь, що кохаю...
Тетяна Войтович
Коли сонце ☀️ схилиться до гаю, І у сутінках погасне день. Я тобі признаюсь, що кохаю Ніжністю замріяних пісень. І ясна зоря в далекім небі Спалахне в незвіданих світах. Не кажи нічого, слів не треба, Я побачу все в твоїх очах. Не прошу нічого, не благаю І спокуси квітку не зірву. Просто знай, що я тебе кохаю І тобою в світі лиш живу. І горять на серці сподівання, Мов на сонці крапельки роси. Тільки ти моє палке кохання Крізь життя у серці принеси.
2021-01-15 16:39:31
5
0
Інші вірші поета
Осінь Іду через пустелю... Нам весна цю зустріч дарувала... Листопад
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16962
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4250