Я тобі признаюсь, що кохаю...

Тетяна Войтович

Коли сонце ☀️ схилиться до гаю, І у сутінках погасне день. Я тобі признаюсь, що кохаю Ніжністю замріяних пісень. І ясна зоря в далекім небі Спалахне в незвіданих світах. Не кажи нічого, слів не треба, Я побачу все в твоїх очах. Не прошу нічого, не благаю І спокуси квітку не зірву. Просто знай, що я тебе кохаю І тобою в світі лиш живу. І горять на серці сподівання, Мов на сонці крапельки роси. Тільки ти моє палке кохання Крізь життя у серці принеси.

2021-01-15 16:39:31

Інші вірші поета

Іду через пустелю... Коли ти йшов... Нам весна цю зустріч дарувала... Осінь

Інші поети

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Ella Verrremi

@verrremi

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16509

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13095