Я тобі признаюсь, що кохаю...

Тетяна Войтович

Коли сонце ☀️ схилиться до гаю, І у сутінках погасне день. Я тобі признаюсь, що кохаю Ніжністю замріяних пісень. І ясна зоря в далекім небі Спалахне в незвіданих світах. Не кажи нічого, слів не треба, Я побачу все в твоїх очах. Не прошу нічого, не благаю І спокуси квітку не зірву. Просто знай, що я тебе кохаю І тобою в світі лиш живу. І горять на серці сподівання, Мов на сонці крапельки роси. Тільки ти моє палке кохання Крізь життя у серці принеси.

2021-01-15 16:39:31

Інші вірші поета

Листопад Коли ти йшов... Нам весна цю зустріч дарувала... Іду через пустелю...

Інші поети

Red

@R_e_d_

Don Bukana

@Donbukana

alvi

@komarik_f

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6806

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2146