X
تُومِي.
كَقِيمة أكس أنت ، باحثٌ عن ذكِي يجدُ روحكَ الضائعة بينَ طياتِ الحياة القَاسية.
2018-07-06 14:12:28
16
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Najma AL
تمتلكين منطق لطيف ❤️ طيات*
Відповісти
2018-07-06 17:47:17
Подобається
تُومِي.
@Najma AL الهِي شكرًا ؛ بالفتره الأخيرة بدأت بكتابة هذهِ الكلمات💖 تم التعديل💖
Відповісти
2018-07-06 19:19:40
Подобається
Najma AL
استمري في تقدمكِ جميلتي، كلماتكِ تروق لي!😍
Відповісти
2018-07-06 19:40:04
Подобається
Інші вірші поета
أزهرِي كلمَات تبخرِي وَهم
Інші поети
خَـمـسـة
@eithar_hamed
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3471
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12435