Я люблю тебе, Україно!
Я люблю тебе, Україно! Всім серцем та душею люблю. Я до долу вклоняюсь покірно Все лиш для тебе зроблю Я люблю тебе, Україно! За золоті від пшениці поля, Де повсюди неначе в кіно Ростуть величні тополя. Я люблю тебе, Україно! За привітні обличчя людей. За глибокий та сивий Дніпро. За безмежну кількість ідей. Я люблю тебе, Україно! За зелені, пухнасті ліси, А спів соловїв чутно Абсолютно з усіх боків
2020-02-28 04:07:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
N. F.
Патріотично
Відповісти
2020-02-29 10:18:21
1
Анна Топтун
Є трохи таке
Відповісти
2020-02-29 10:22:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2035
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2461