Перед тим як піти до палати, фея прийняла людський вигляд, і те що побачив Карл його сильно здивувало. Перед ним стояла його вчителька - Наталія Миколаївна. Струнка, молода та дуже красива жінка, на перший погляд не скажеш що їй більше 20, а насправді понад півтори тисячі років.
— Наталія Миколаївна, в мене є декілька запитань. – мовив Карл, – Хто буде навчати наших друзів? Як ми переможемо таку велику кількість суперників такою малою командою?
— Все дуже просто: ти, Еліс та Рада вже опанували свої сили, щойно ви ввійдете до Королівства, відразу все пригадаєте. А також ви відшукаєте тих, кому вдалося втекти, сховатися, або до них ще не дісталися. А разом ми якось навчимо твоїх друзів. – відповіла вчителька.
— Ще одне, а чому ви, Діма, Гілл та решта  мешкаєте в одному місті?
— Тому, що в цій країні,  цьому місті – центр сили, але ми не всі тут мешкаємо, Мороз із Гренландії, я сама родом із США, але вже десять років проживаю тут, Діма із Польщі, але часто приїзжає сюди до бабусі, Гілл живе в Карпатах, Пісочник взагалі із Центральної Африки, Олег, ваший колишній напарник та друг, зараз в Туреччині і це його врятувало від знищеня, і ще багато хто живе за межами України, але на жаль у нас немає часу щоб їх зібрати, – зайшовши до палати, закінчила вчителька.
Усередені на них очікував неприємний сюрприз, Євгена викрав Морок.  Фея хотіла наздогнати, та зрозуміла що одній їй не впоратися.

— Що тут трапилося? – запитав Дмитро, зайшовши до палати.
— На жаль, Женю викрали,– відводячи погляд відповів Карл.
— Перебувати тут стало небезпечно, ходімо звідси, – мовив Гілл, показуючи на вихід.
Спустившись вниз команда сіла в автівку та поїхала в невідомому напрямку. Їхати довелося довго, всю дорогу супроводжувала тиша. Дібравшись до місця призначення, вони вийшли із авто та попрямували крізь ліс. Дійшовши до якогось дерева Фея попросила взятися за руки, проговорила якісь слова після чого всіх перемістило на галявину як простягалася на тисячі миль навкруги.
— Карле, Радо, Еліс підійдіть до нас, – мовив Гілл.
Фея зробила декілька жестів, ті самі жести повторив Гілл. Відкривши очі трійця не побачила решти, лише почула одне слово – "Випробування".
— Що будемо робити? – запитала Еліс.
— Як я зрозумів, потрібно використати свої сили, і знайти вихід. – відказав Карл, – Наприклад я, чітко памятаю свої сили, а все тому що я пробув у королівстві найдовше. Моя сила це управління ілюзіями. Еліс, ти часівниця, маніпуляція часом це твоє друге "я". А ти Радо, майстер швидкості.
— Потрібно спробувати, – мовила Рада й побігла, щосикунди її швидкість збільшувалася, через декілька хвилин вона повністю опанувала своє вміння, – ну що, тепер твоя очередь, – зупинившись промовила Рада.
— Наскільки я пам'ятаю, для часування потрібна годиникова стрілка, – відповіла Еліс оглядаючись навколо.
Карл створив ілюзію Старовиного годиника, та стрілка зовсім непідходила, Рада обігла все навкруги та годиників не було, проте вона знайшла якусь смугу перешкод, тому вони разом рушили до неї.
— А чому неможна обійти її? – запитала Еліс.
— Навколо неї стоїть блок-закляття, я його бачу, – відповів Карл.
— Вона дуже тяжка, я, сама її не пройду, як би швидко не пересувалася, – поскаржилася Рада.
Перешкоди були дійсно важкі, щоб пройти смугу їм потрібно обєднатися, що вони і зробили. Карл виявив слабкі місця перешкоди, а Рада використала ці знання. В кінці їх очікував сюрприз. Скрізь літали душі ув'язнених, та пролунало звернення :
— У вас є можливість врятувати одного із ув'язнених, але обдумайте своє рішення добре. Також чим довше людина була ув'язнена, тим більше забере у вас сил, її повернення.
— В мене є ідея, – звернулася Рада, – ми відберемо знайомих а потім, Карл за допомогою своєї сили визначить хто більш важливий.
— Добре.
Обійшовши всих вони віднайшли: Женю, Керрі, Джо та Адель, решти вони не знали.
— Ну що я можу сказати, – подивившись на кожного мовив Карл, – Керрі володарка форми, Женя – неведимка, Джо володіє неймовірною силою, Адель може самовідтворюватися, її сила регенерація. Кого будемо обирати, на мою думку вони всі рівні.
— Нам не потрібно вибирати Адель, вона не зможе допомогти нам, – відповіла Еліс.
— Джо не так шкода, як Керрі, а Женя може знадобитися, – доповнила Рада
— Отже залишилися Женя та Керрі, як би прикро не було, але із Женею ми збережемо сили, його ось-ось забрали, – підсумував Карл.
— Поки ви розмовляли, я здається догадалася як пройти завдання, потрібно водночас взятися за Женю, – запропонувала Еліс.
І дійсно обхопивши Євгена, вони повернулися назад.
— З поверненям тебе, – привітав Діма, – розказуй, що там відбувається і хто тебе викрав.
— Якісь дивні створіння, на перший погляд ніби люди, але вони не з плоті, а з піска, темного піска.
— Витвори, — зловісно пробурмотів Гілл.
— Напевно він пробудив тих що сховалися, – доповнила Фея.
— Доки ви згадували свої сили, нам розповіли про наші, – перервала тишу Лія.
— Моя сила Левітація, Лія керує рослинами, Олег – аватар покоритель чотирьох стихій, – доповнила Аліса.
— Женя, а як ти? – поцікавилася Фея.
— Так я памятаю, я неведимка – відповів Женя.
— Добре, сьогодні ми проведемо навчання для Лії та Аліси вони єдині хто неопанував сили, решта може попрактивувать свої. – мовив Діма, – А завтра ми вирушаємо на пошуки союзників.

Вечір, компанія сиділа навколо вогнища розпаленого Біллі, та обговорювали пригоди які сталися цього дня, лише Фея та Гілл сиділи осторонь та мізкували над планом порятунку королівства. Через деякий час коли всі збиралися розходитися по начаклованих палатках, Гілл оголосив план. Основа цього плану полягала в тому щоб перепрограмувати "пульт управління" королівством. Для цього потрібно щоб до вершини дійшли двоє Карл та Фея, інші якщо виникатимуть перешкоди мають з ними розбиратися, щоб решті було легше дібратися до цілі.