Хто ми?
Яна Войвич
Хто ми, справжні українці, В чому славна наша сила? Спитай у себе на одинці, Чия кров у наших жилах. Чи ти вірний син у батька, Чи герой за Батьківщину, Чи за гордість мав у війську, Захищати Україну? Чи ти та у мами донька, Що молилась і прохала, До ікони у долоньках, Щоби нас охороняла? Не той з нас є патріот, Що українцем він назветься, А той, хто боліє за народ, Й в скрутні часи він озоветься. А в кого нема своєї правди, І з уст чужих він живиться, Бо з тими так буває завжди, Що покажуть їм, те й дивляться. Та Україна в нас одна, Не забувайте цього, люде, Не встромляйте в спину їй ножа, Вона встоїть - а вас уже не буде!
2020-12-04 12:49:04
17
0
Інші вірші поета
" Хочу бути коханою " "Почуття - ігристе вино" Чужа дружина " За тебе молюсь "
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Олеся Нюл
@Olesia_Nuyl
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3849
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4917