Багряна королева
Юлія Гаргат
Багряна королева збирає шанувальників, Щоб потім розправитись з ними як чорна вдова. Один для любощів, Інший для пригод. Все життя у королеви невимовний переполох. Вся прислуга, всі придворні й рідні, Бояться щоб вона не стерла їх у порох. Багряна королева не потребує короля Кожному з коханців віддавалась сповна, А на ранок давала зілля. І тоді наставала їх остання година. Багряна королева збирає шанувальників...
2022-12-04 17:24:31
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Гаргат
я теж) аж мурашить як читаю вірші чи твори))
Відповісти
2023-08-03 21:14:23
Подобається
Інші вірші поета
Гроза Смуток, біль та сльози Місячнелика Душа, що кохала
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3065
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2302