Гори

Юлія Гаргат

А гори так надихають, А гори так манять красою. Я б хотіла там залишитись, Жодного гамору міста Тільки тихий спів пташок й шум струмка Тільки чисте повітря й невимовна краса. Немає зайвих людей, Тільки гуцульська щира душа, Все спокійно й водночас так просто... Все ж гори так манять красою!

2018-10-23 20:30:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Юлія Гаргат

їдем я токо за👍

Відповісти

2018-10-23 20:45:45

Інші вірші поета

Досі жива Кохання молодого вівчара Любов - вбиває Осінь малює барвами картину

Інші поети

Уля

@ulya666

Legean_34

@Legean_34

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3373

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2683