Гори

Юлія Гаргат

А гори так надихають, А гори так манять красою. Я б хотіла там залишитись, Жодного гамору міста Тільки тихий спів пташок й шум струмка Тільки чисте повітря й невимовна краса. Немає зайвих людей, Тільки гуцульська щира душа, Все спокійно й водночас так просто... Все ж гори так манять красою!

2018-10-23 20:30:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Юлія Гаргат

їдем я токо за👍

Відповісти

2018-10-23 20:45:45

Інші вірші поета

Любов - вбиває Осінь Книга долі — невимовний фатум дух Гроза

Інші поети

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Аня

@13AmYa05

шумрочка

@shummra

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2029

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2315