Гори
Юлія Гаргат
А гори так надихають, А гори так манять красою. Я б хотіла там залишитись, Жодного гамору міста Тільки тихий спів пташок й шум струмка Тільки чисте повітря й невимовна краса. Немає зайвих людей, Тільки гуцульська щира душа, Все спокійно й водночас так просто... Все ж гори так манять красою!
2018-10-23 20:30:59
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Гаргат
їдем я токо за👍
Відповісти
2018-10-23 20:45:45
1
Інші вірші поета
Закохалась... 22 Гроза Смуток, біль та сльози
Інші поети
Marry Dead
@marry_dead
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2384
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2660