Любов - вбиває
Юлія Гаргат
Любов - вбиває І хто б що не казав Істина одна Любов вбиває без спису чи ножа. Любов - вбиває І які б не велись бої Істина одна Любов вбиває наповал усіх. Любов - вбиває І якби не прославляли її Істина одна Любов вбиває серця всіх. Любов - вбиває І які б оди не писали їй Істина одна Любов вбиває навіть на смертному одрі.
2021-08-25 11:03:22
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Гаргат
@Ніколас Велес тут я навіть не буду сперечатись - 100%
Відповісти
2021-08-25 11:46:49
1
Тата Ашаннiя
Чудові вірші
Відповісти
2022-11-13 05:34:52
1
Юлія Гаргат
@Тата Ашаннiя спасибі🧡🤗
Відповісти
2023-03-04 22:31:05
Подобається
Інші вірші поета
Мрію пам'яттю про тебе Не з'являйся Досі жива Зірка, що здійснила мрію
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Mac67
@Mac67
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6122
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11976