Осінь малює барвами картину

Юлія Гаргат

Осінь малює барвами картину, Для кожного свою, унікальну Для кожного різну - одну Для всіх однаково - сумну... Осінь малює барвами настрій Сумний, печальний чи може домашній. Для кожного різний - бестіарій Для всіх єдиний - самотній. Осінь малює барвами затишок Якого бракує як зранку: думок... Осінню він як цілунок Зігріває навіть тоді коли немає рукавичок. Осінь малює барвами кохання Таке ж чудове, як зірка рання, Таке ж надійне як твоє торкання. В мріях вічне як чекання. Осінь вже завершила картину, Для кожного свою, уявну Для кожного різну оману Для всіх однаково - вічну.

2021-09-20 14:12:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Роман Тихий

Гарно написано і чудовий зміст.

Відповісти

2021-10-27 10:29:53

Юлія Гаргат

@Роман Тихий щиро дякую.

Відповісти

2021-10-27 10:32:17

Подобається

Інші вірші поета

Місячнелика Знову Душа, що кохала Багряна королева

Інші поети

Sofia Myers

@soffimyerrs

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

Де Лайт

@fosfadok

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1534

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1274