Осінь малює барвами картину
Юлія Гаргат
Осінь малює барвами картину, Для кожного свою, унікальну Для кожного різну - одну Для всіх однаково - сумну... Осінь малює барвами настрій Сумний, печальний чи може домашній. Для кожного різний - бестіарій Для всіх єдиний - самотній. Осінь малює барвами затишок Якого бракує як зранку: думок... Осінню він як цілунок Зігріває навіть тоді коли немає рукавичок. Осінь малює барвами кохання Таке ж чудове, як зірка рання, Таке ж надійне як твоє торкання. В мріях вічне як чекання. Осінь вже завершила картину, Для кожного свою, уявну Для кожного різну оману Для всіх однаково - вічну.
2021-09-20 14:12:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Гарно написано і чудовий зміст.
Відповісти
2021-10-27 10:29:53
1
Юлія Гаргат
@Роман Тихий щиро дякую.
Відповісти
2021-10-27 10:32:17
Подобається
Інші вірші поета
Мрію пам'яттю про тебе Закохалась... Знову Осінь
Інші поети
Maggy
@weirdbutmagical
Ден Щусь
@apocalipt_b
Mila Kaminska
@kammille
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10174
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179