Вкотре самотня...
Юлія Гаргат
Вкотре самотня... Вкотре сумна... Обірвані струни душі гомонять на останніх нотах, Шепочуть тихо мелодії ночі Обриває поволі до кінця... Загострює минулі рани! Що ж...серце на замок... Пін-код невідомий нікому Тільки в думках і у житті: Вкотре самотня Вкотре сумна Проте горда та молода... А попереду - ціле життя!
2022-10-02 08:50:23
9
0
Інші вірші поета
22 Крила любові Спогад назавжди Книга долі — невимовний фатум дух
Інші поети
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2758
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2028