Вкотре самотня...

Юлія Гаргат

Вкотре самотня... Вкотре сумна... Обірвані струни душі гомонять на останніх нотах, Шепочуть тихо мелодії ночі Обриває поволі до кінця... Загострює минулі рани! Що ж...серце на замок... Пін-код невідомий нікому Тільки в думках і у житті: Вкотре самотня Вкотре сумна Проте горда та молода... А попереду - ціле життя!

2022-10-02 08:50:23

Інші вірші поета

Не з'являйся Троянди Наш вогонь Багряна королева

Інші поети

Надин

@mindmap

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Ілва Стрілецька

@Ilvastriletska

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3318

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13128