Куточки душі
ZhaMar
Десь в найглибших куточках душі Моє сердце шукало щастя Шукало вуха не глухі, і очі не байдужі І весь вечір душа чекало гостя... Якого не знаю ні я, ні ти. Він не прийде до мене на чай, Не загляне під всі кути І не буде просити пай. На річці шумлять комиші; Качки зі своїми каченятами Мої фарби не такі дорогі, як ці розкоші Не можу осягнути своїми оченятами... що ти приїдеш в це село, де день без ночі ніщо. Ох, мій дід Мікеланджело! Ніколи не бути мені як ти, хіба що... Я чекаю тебе, бо ніколи не бачила По справжньому не вірила в тебе. Я настільки за тобою скучила Що сама заневірила себе.
2019-02-10 20:41:05
1
0
Інші вірші поета
Ты ушла не вернувшись Таємно Я к складу тобі іспит Наши руки писали стихи
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4482
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5990