Куточки душі
ZhaMar
Десь в найглибших куточках душі Моє сердце шукало щастя Шукало вуха не глухі, і очі не байдужі І весь вечір душа чекало гостя... Якого не знаю ні я, ні ти. Він не прийде до мене на чай, Не загляне під всі кути І не буде просити пай. На річці шумлять комиші; Качки зі своїми каченятами Мої фарби не такі дорогі, як ці розкоші Не можу осягнути своїми оченятами... що ти приїдеш в це село, де день без ночі ніщо. Ох, мій дід Мікеланджело! Ніколи не бути мені як ти, хіба що... Я чекаю тебе, бо ніколи не бачила По справжньому не вірила в тебе. Я настільки за тобою скучила Що сама заневірила себе.
2019-02-10 20:41:05
1
0
Інші вірші поета
Таємно Ты ушла не вернувшись Этими руками Просто мені так хочеться бути там де і ти
Інші поети
Soft kiri
@Kiribaku_Addict
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10598
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12448