Чекати
Domina Mortem
Я так би хотіла сказати, зірвати Кайдани. Та ринути в мить. Туди, де пітьма буде міцно тримати В обіймах. І де не болить. Де сердце не плаче, кохання не ріже, Мов ніж на різдво ягненя. Знов стану собою, лиш трохи пізніше. Знов в тіні наступного дня Яскраві побачу я в ній силуети, До них марно лине рука, Скажіть мені, браття та сестри поети, Що в муці мене цій чека?
2022-11-19 19:59:48
13
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Н Ф
@Domina Mortem Наразі Ваших)
Відповісти
2022-11-20 12:32:36
1
Domina Mortem
дякую!)))
Відповісти
2022-11-21 17:05:12
Подобається
Man Vi
Сумно, навіть дуже :'( Що чекає в цих муках? Залежить, куди скерувати
Відповісти
2022-11-28 22:36:30
1
Інші вірші поета
Солдат Зима Привид Пташко, чому ти мовчиш?
Інші поети
EightNoAme
@EightNoAme
Krishna
@Krishna
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1751
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1984