Дивна річ
Вікторія Тодавчич
Наскільки дивна річ оця любов, В житті вона з'являється як казка, І застигає вмить гаряча кров. Ти починаєш відчувати щастя. Хвилини стануть кращими за рік, І знов сумісні згадую моменти. Любов, насправді, дуже дивна річ, До неї сотні напишу сонетів...
2022-11-08 13:12:02
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Airad
@Вікторія Тодавчич Гарного вечора ❤️
Відповісти
2022-11-08 14:08:52
Подобається
Н Ф
Натхненно і надихаюче. Можливо,вже готується збірка з назвою "Сотня сонетів про любов"?🙃
Відповісти
2022-11-09 21:41:09
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤ Можливо і готується 🤫🤭
Відповісти
2022-11-10 06:23:09
1
Інші вірші поета
Хай засяє надія! Смак життя Я говорю... Карантин
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2406
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1964