Дивна річ
Наскільки дивна річ оця любов, В житті вона з'являється як казка, І застигає вмить гаряча кров. Ти починаєш відчувати щастя. Хвилини стануть кращими за рік, І знов сумісні згадую моменти. Любов, насправді, дуже дивна річ, До неї сотні напишу сонетів...
2022-11-08 13:12:02
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Airad
@Вікторія Тодавчич Гарного вечора ❤️
Відповісти
2022-11-08 14:08:52
Подобається
Н Ф
Натхненно і надихаюче. Можливо,вже готується збірка з назвою "Сотня сонетів про любов"?🙃
Відповісти
2022-11-09 21:41:09
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤ Можливо і готується 🤫🤭
Відповісти
2022-11-10 06:23:09
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4969
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4002