Не знаю
Вікторія Тодавчич
Не знаю, як без тебе бути Як жити і куди іти. Я б все віддала, щоб забути Ті дні с тобою і ті сни. Ти наче близько, та далеко Ти недосяжний, але мій. Дорога відчуттів не легка, Та знов веде вона до мрій. Коли вже пройде та розлука, Ми будем разом – назавжди. Не знаю, як без тебе бути Як жити і куди іти...
2022-11-13 12:16:42
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудова любовна поезія 💖
Відповісти
2022-11-13 12:20:43
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея щиро дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 12:21:00
1
Інші вірші поета
Травневий дощ Втрачаю дар мови Слово Мій Притулок
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5168
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2665