Одна мить
Вікторія Тодавчич
Давай ми з тобою побудемо разом, Хоч слів я не маю, хай голос мій зник. Бо щастя моє, це тебе відчувати Хоч раз у століття, одну тільки мить. Ти дай подивитися в очі ті рідні, Що бачила поруч я їх все життя. Нехай зустрічалися інколи біди, Я знала, що поруч ти – сила моя. Давай ми побудемо разом з тобою, На мить хоч одну, щоб відчути тебе. Нехай розвела нас навіки ця доля, Та серце чекає на тебе моє.
2023-02-09 16:03:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Надзвичайно чутливо🌷
Відповісти
2023-02-09 16:30:47
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤
Відповісти
2023-02-09 16:32:48
1
Eneli Fox
Дуже чутливо🤗
Відповісти
2023-02-11 10:45:26
Подобається
Інші вірші поета
"Ні" серед "так" Я говорю... Сотні слів Прошу тебе
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1782