Одна мить
Давай ми з тобою побудемо разом, Хоч слів я не маю, хай голос мій зник. Бо щастя моє, це тебе відчувати Хоч раз у століття, одну тільки мить. Ти дай подивитися в очі ті рідні, Що бачила поруч я їх все життя. Нехай зустрічалися інколи біди, Я знала, що поруч ти – сила моя. Давай ми побудемо разом з тобою, На мить хоч одну, щоб відчути тебе. Нехай розвела нас навіки ця доля, Та серце чекає на тебе моє.
2023-02-09 16:03:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Надзвичайно чутливо🌷
Відповісти
2023-02-09 16:30:47
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤
Відповісти
2023-02-09 16:32:48
1
Eneli Fox
Дуже чутливо🤗
Відповісти
2023-02-11 10:45:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8988
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2281