Одна мить
Вікторія Тодавчич
Давай ми з тобою побудемо разом, Хоч слів я не маю, хай голос мій зник. Бо щастя моє, це тебе відчувати Хоч раз у століття, одну тільки мить. Ти дай подивитися в очі ті рідні, Що бачила поруч я їх все життя. Нехай зустрічалися інколи біди, Я знала, що поруч ти – сила моя. Давай ми побудемо разом з тобою, На мить хоч одну, щоб відчути тебе. Нехай розвела нас навіки ця доля, Та серце чекає на тебе моє.
2023-02-09 16:03:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Надзвичайно чутливо🌷
Відповісти
2023-02-09 16:30:47
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякую ❤
Відповісти
2023-02-09 16:32:48
1
Eneli Fox
Дуже чутливо🤗
Відповісти
2023-02-11 10:45:26
Подобається
Інші вірші поета
Хто ти? Лист до матері... Свята? Я знов мовчу...
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Natlyindaeyo
@drewbarry23
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3147
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2347