Рухи
Вікторія Тодавчич
І кожен день, в якому поруч ти, Я помічаю сотні твоїх рухів. Коли в розмові, доторком руки, В мені ти знову почуття розбудиш. Коли торкнешся кучерів своїх, Поправиш їх рукою й посміхнешся. Я кожен подих помічаю твій, Звичайні речі – все в тобі мистецтво. І наче ми знайомі вже роки Тебе я знаю навіть краще себе. Раптовим, тихим доторком руки, Ти нагадаєш – ти моя потреба.
2025-02-20 11:08:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудовий щирий чуттєвий вірш💖
Відповісти
2025-02-20 22:50:20
1
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую!)❤️
Відповісти
2025-02-22 06:17:26
1
Інші вірші поета
Золоті нитки Покарання Теорія незримих ниток Кохання чисте
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4762
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4643