Рухи

Вікторія Тодавчич

І кожен день, в якому поруч ти, Я помічаю сотні твоїх рухів. Коли в розмові, доторком руки, В мені ти знову почуття розбудиш. Коли торкнешся кучерів своїх, Поправиш їх рукою й посміхнешся. Я кожен подих помічаю твій, Звичайні речі – все в тобі мистецтво. І наче ми знайомі вже роки Тебе я знаю навіть краще себе. Раптовим, тихим доторком руки, Ти нагадаєш – ти моя потреба.

2025-02-20 11:08:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Чудовий щирий чуттєвий вірш💖

Відповісти

2025-02-20 22:50:20

Вікторія Тодавчич

@Лео Лея дякую!)❤️

Відповісти

2025-02-22 06:17:26

Інші вірші поета

Не смій! Я напишу Ради тебе... ( на конкурс) Злодій

Інші поети

VéGá _S.ST._

@VeGa_SST_

إيڤل

@she

Danny

@danny_o91s

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3314

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5299