Твоє ім'я...

Вікторія Тодавчич

Мій біль, мій жаль, мої зітхання, Мій подих, посмішка моя. Мій вечір, ніч та сонце зрання Моя любов – моє життя. І сотні інших назв ти маєш, І серед них твоє ім'я. Тепер я знаю – як кохаєш, Тебе лиш кличе знов душа.

2025-02-04 09:26:50

Інші вірші поета

Я кохаю, поки... Бумеранг В моїх думках завжди була... Наша зустріч

Інші поети

Marry Dead

@marry_dead

Іван Антонюк

@Ivan_Ant

Julian de Sousa

@juliandesousa

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4877

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2672