Твоє ім'я...
Вікторія Тодавчич
Мій біль, мій жаль, мої зітхання, Мій подих, посмішка моя. Мій вечір, ніч та сонце зрання Моя любов – моє життя. І сотні інших назв ти маєш, І серед них твоє ім'я. Тепер я знаю – як кохаєш, Тебе лиш кличе знов душа.
2025-02-04 09:26:50
5
0
Інші вірші поета
Руїни Весна починається з серця Я не смію, не можу. Чому? Я знаю, ви не любите мене
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2666
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2391