Випадковість
Вікторія Тодавчич
Ти кажеш наша зустріч – випадковість, Що якось два зустрілися серця, І тільки мить одна лиш нас звела. А що якщо, це зовсім не раптово? Якщо це доля, може Божий дар... Ось так у світі, де нас є мільярди, Де кожен щастя прагне відшукати Знайти любов і свій маленький рай. О так! Я вірю в це, я знаю це! Що зустріч наша сталась не раптово. Не вірю я в це слово: " Випадковість" Та знаю, що любов звела серця.
2024-01-12 16:24:18
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дуже гарно
Відповісти
2024-02-02 15:31:58
Подобається
Інші вірші поета
Ти скажи Цілий світ Світ Ти чуєш мене?
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5137
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2653