Випадковість
Вікторія Тодавчич
Ти кажеш наша зустріч – випадковість, Що якось два зустрілися серця, І тільки мить одна лиш нас звела. А що якщо, це зовсім не раптово? Якщо це доля, може Божий дар... Ось так у світі, де нас є мільярди, Де кожен щастя прагне відшукати Знайти любов і свій маленький рай. О так! Я вірю в це, я знаю це! Що зустріч наша сталась не раптово. Не вірю я в це слово: " Випадковість" Та знаю, що любов звела серця.
2024-01-12 16:24:18
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дуже гарно
Відповісти
2024-02-02 15:31:58
Подобається
Інші вірші поета
Хай засяє надія! І наче вже й цвіте весна... Якщо у пам'яті моїй... Я говорю...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6243
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4510