Я повернусь...
Вікторія Тодавчич
Повернусь я колись і до віршів, І згадаю минуле своє. Може вийде у світ тоді збірка Про кохання наївне моє. Я чекатиму дня цього сильно, Бо в той час зрозумію одне : Я люблю! Відчуваю знов крила, Коли бачу кохане лице. Ну а поки ні віршів, ні прози, Ні в думках, а ні в серці моїм. Повертаються в вересні грози, Я шукаю любов серед слів...
2023-08-21 15:38:11
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чарівний вірш 🌹❤️😍
Відповісти
2023-08-21 15:39:16
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дякую❤🥺
Відповісти
2023-08-21 15:39:59
1
Інші вірші поета
Смак життя Ти чуєш мене? Життя Впізнай себе...
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
آيڤي ൨
@AVi_demian
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1461
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969