Я повернусь...

Вікторія Тодавчич

Повернусь я колись і до віршів, І згадаю минуле своє. Може вийде у світ тоді збірка Про кохання наївне моє. Я чекатиму дня цього сильно, Бо в той час зрозумію одне : Я люблю! Відчуваю знов крила, Коли бачу кохане лице. Ну а поки ні віршів, ні прози, Ні в думках, а ні в серці моїм. Повертаються в вересні грози, Я шукаю любов серед слів...

2023-08-21 15:38:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Чарівний вірш 🌹❤️😍

Відповісти

2023-08-21 15:39:16

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Сандра Мей дякую❤🥺

Відповісти

2023-08-21 15:39:59

Інші вірші поета

Моє життя Цілий світ Сотні слів Карантин

Інші поети

Рутенія

@ruta_cherlena

Une petite fourmi

@UneFourmiEcrivaine

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4119

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4981