Коли душа мовчить
Аліна Собакар
Я зібралася іти декто серце моє зачипає пам'ятає воно як йому було погано Я все на роздоріжжі пересудів Знаю що ти захочеш повернути Але душа мене просе я не знаю ті люди серце моє перевіряють вони давно його вже зачипали та не знали що боляче тоді позробляли Але тепер я кажу їм ні не хочу розмовляти бо боляче і досі міні вам класно супер міні зовсім зовсім ні ну шо ви все добре не треба міні вибачень нічого все досить чиз переконань Ви досить багато уже зробили я Терпіла але все терміння немає кто поруч був дякую мої рідні я вас обіймаю До зустрічі рідні мої я аас люблю декто мене важку хвилину і мить ніколи не пофіг і не кидає мене
2024-11-29 20:35:53
2
0
Інші вірші поета
Звінок маленький світ Тривога на душі Чарівний світ Натусі Ти моє тепло
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12707
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2492