Сюрприз щоб ти посміхнулася
Аліна Собакар
Готую я тобі сюприз серце завмирає все думає про ту відповідальну мить ♥️! Коли 2 серця ❤️ В одне ціле об'єднує 😢 Знаєш можна казати багато слів 🥺 Але він сам розкаже 🥺 Ти леше по погляду моєму зрузумій що серце калатає 😢 Я все тобою для тебе зрузумій 😢 Не можу я переконати не любить 🥺 Бо серце тебе кохає 💕 Є дещо я так відчуваю просто сонечко ти зрузумій як хочу Ти посміхнулася 😢
2024-10-06 14:46:21
1
0
Інші вірші поета
З днем народження моя маленька зірочка Тепло в серцях Юлічка І її тепло Коли душа у безодні
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2203
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12075