Ти моє все ти моє життя моє повітря
Аліна Собакар
Кіцюня моя дякую за тепло і затишок даруєш міні піжама то пам'ять що ти поруч зімною моя рідна вдягаю я її коли на душі злива коли душа кричить і проситися до тебе 💓 Коли душа болить 🥺 як вдягаю її стає так тепло ♥️ Відчуваю твоє серденько і Тепло крізь піжаму і стає спокійно засинаю....😔😔😔♥️ Ми ніби одне ціле Сплю у твоїй піжамі і сполукою з тобою 🥺 На душі так тепло як ніколи 😔 Як треба обійми обійму подушечку з тобою 🥺 серце відігрілось Від самого того болю 😔😔😔 Благаю ти Пиши ти мене тримаєш 🥺 Як зникну ти моя ти знаєш пам'ятаєш 🥺🥺😔😔 Пам'ятай я подумки зажди поруч з тобою я тебе люблю дуже сильно 🥺 Ми пов'язані з тобою 🥺 Відчуваю що з тобою крізь відстань між нами 💗 пам'ятай що ти моє життя це не описати вже Простими словами 😔
2024-12-19 18:58:16
0
0
Інші вірші поета
Юлічка ії світло Валентина ти найкраща Пливу до тебе рідна.... Зустріч яку усі чекали
Інші поети
R..
@Djihad
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11484