Любий воїне
Тата Ашаннiя
Любий воїне, ти послухай, Я скажу все, що є на серці. Коли рветься душа, а надії — нуль, Вихід, повір, знайдеться. Коли темрява тисне на плечі, І здається — світанку не буде, Пам'ятай: навіть довгі вежі Не спиняють усіх, хто любить. Ти не сам, так не думай, не треба, Хоч мовчання буває гучніше. Є молитви, що линуть до неба, І любов, що за кулі сильніша. Десь далеко на тебе чекають Ті, для кого ти — цілий всесвіт. Їхня віра тебе обіймає, Навіть там, де свистять ракети. Тож тримайся. За кроком — до ранку. За світанком приходить весна. І допоки ще б'ється серце, Не згасає надії струна.
2026-07-11 18:14:36
2
0
Інші вірші поета
Боже, врятуй Найвеличніше кохання Усюди бруд і я не про погоду Душа
Інші поети
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12973