Блог
Всі
Пам'ять про Героїв
Новини, Особисте
15 травня... Чорна дата у моєму календарі, коли за пів дня, 15 травня 2022 року, я втратив багато побратимів і свого командира взводу.
Близько п'ятої ранку мене збудив «Саїд» (командир відділення і позиції «Львів», на якій був я» й сказав, що штурмують Кузьмича (позиція «Київ»).
Це було під Попасною, хоч в історію вже вписали, що Попасну покинули 8 травня і війська відійшли на «більш вигідні рубежі», а насправді ми це місто покинули 5 травня о 22⁰⁰, я повернувся на передову 8 травня на позицію «Львів», що на горі поблизу Попасної.
В цей день, 15 травня, загинули справжні ГЕРОЇ:
Кузьмич загинув близько шостої ранку, сказавши: «Прощавайте» і пішов у ДОТ, у якому зачинився та й загинув, його закидали гранатами;
Кульнєв Віталік, відстрілювався з кулемета до останнього і його зняв снайпер;
Олег Муренко «Морячок», куля потрапила йому в шию під час відступу, помер від кровотечі;
Старший лейтенант Стрижаков «Стриж», привів групу нам на підтримку, загинув від кульового поранення в район віска;
Та ще два хлопця-брати, я їх мало знав, їх батько живим лишився, ми коли вийшли з оточення він плакав і говорив: «Двох синів за пів години втратив».
Пам'ятайте цих Героїв, вони загинули за ВАС, за вашу Свободу, а я не герой, хоч і до сих пір живий, обороняв Бахмут, був нещодавно під Ямполем і Кремінною, маю контузії, одне поранення, але я не герой і героєм себе ніколи не вважав, бо герої ті, які до останнього трималися, нежаліючи свого життя загинули заради нашої/вашої СВОБОДИ.
Вічна пам'ять моїм побратимам і всім полеглим воїнам
Книги
Всі
