Меланхолия
Anna Sparrows
Ветра бушующего урагана Уносят мысли словно серый мокрый снег. Весной, когда всё кажется так славно Утешить ты себя не можешь. Нет Ни солнца ярого, привычного так взгляду, Ни пенья птиц, что вынуло тебя бы из тоски. Лишь только вой, неистовый вой ветра, Лишь только в нём отраду сыщешь ты.
2020-04-12 14:25:38
7
0
Інші вірші поета
О Питер... Разговор
Інші поети
11:11
@light_blue
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3590
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13444