Меланхолия
Ветра бушующего урагана Уносят мысли словно серый мокрый снег. Весной, когда всё кажется так славно Утешить ты себя не можешь. Нет Ни солнца ярого, привычного так взгляду, Ни пенья птиц, что вынуло тебя бы из тоски. Лишь только вой, неистовый вой ветра, Лишь только в нём отраду сыщешь ты.
2020-04-12 14:25:38
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13473
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6961