Меланхолия
Ветра бушующего урагана Уносят мысли словно серый мокрый снег. Весной, когда всё кажется так славно Утешить ты себя не можешь. Нет Ни солнца ярого, привычного так взгляду, Ни пенья птиц, что вынуло тебя бы из тоски. Лишь только вой, неистовый вой ветра, Лишь только в нём отраду сыщешь ты.
2020-04-12 14:25:38
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2315
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2550